Peony: 3 posts

The first time I smelled White Peony by Dolna Sofiya, I had the sensation of stepping into a memory I hadn’t lived yet—a sunlit room, lace curtains swaying, petals scattered on a linen tablecloth. The perfume didn’t just unfold, it breathed, as if it had been waiting to be noticed: a gauzy blend of rose buds, green leaves, and the faintest trace of nectar. But what stayed with me wasn’t only the scent—it was the sense of intent. This was no imitation. It was a statement: delicate, yes, but deliberate.

Its creator, Sofiya Dolna, is part of a quiet, brave movement blooming in Ukraine—one where scent becomes not just personal expression, but a cultural declaration. In the lingering wake of White Peony, I sensed something larger stirring—a new kind of perfumery, rooted in emotion, resilience, and place. And today I want to tell you about Sofiya—and about what it means to make something beautiful in a time of rupture.

Perfume

White Peony opens like a page in spring light—soft, yet vivid. The initial impression is the brightness of green tea and crushed flower petals, fresh and dewy. The green facets are pronounced, which initially gives the fragrance sharpness. Yet as the composition evolves, the verdant notes soften into a sweet, creamy floral accord. There’s something restrained about the sweetness, as though Sofia didn’t want to romanticize the flower but instead to show it in its quiet strength as well as a fantasy of a blossom. Think a Monet painting of a peony, rather than a high-resolution photograph.

Continue reading →

Уперше відчувши аромат White Peony Софії Дольної, я ніби ступила в пам’ять, якої ніколи не жила — залита сонцем кімната, мереживні фіранки, пелюстки на лляній скатертині. Цей парфум не просто розкривався — він дихав, ніби давно чекав, щоб його помітили: прозора суміш пуп’янків троянди, зеленого листя і найніжнішої краплі нектару. Але залишився зі мною не тільки аромат — а його намір. Це була не імітація. Це була заява: ніжна, так, але цілеспрямована.

Його творчиня, Софія Дольна, є частиною тихого, сміливого руху, що розквітає в Україні — там, де аромат стає не просто особистим виразом, а культурною заявою. У післясмаку White Peony я відчула щось більше — початок нового парфумерного простору, вкоріненого в емоціях, стійкості й відчутті місця. І сьогодні я хочу розповісти вам про Софію — і про те, що означає створювати красу у час розломів.

Як розкривається White Peony

White Peony відкривається мов весняне світло — м’яко, але яскраво. Перше враження — це свіжість зеленого чаю і подрібнених квіткових пелюсток, свіжа й росиста. Зелені ноти яскраві й трохи різкі на старті, але з часом вони пом’якшуються, переходячи в солодку, кремову квіткову ноту. У солодкості є стриманість — ніби Софія не хотіла ідеалізувати півонію, а показати її справжню, тиху силу. Так, це півонія, але її образ, забарвлений трояндовими штрихами, поданий крізь призму фантазії — радше як акварель Моне, ніж як чітка фотографія.

Continue reading →

Cherry blossoms may be the flowers most strongly associated with Japan, but the peony is another beloved bloom. If you visit Tokyo in late spring, you can spend your days wandering the most beautiful peony gardens. The most striking peonies are the ones called botan in Japanese, or tree peony. They indeed appear as if they’re growing on trees, and their flowers are much larger than the more familiar stem peonies known as shakuyaku. Their colors, textures and, of course, scents vary dramatically.

So I’ve selected several fragrances that use peony in different ways, ranging from fresh and light to dark and warm. I also would like to share several favorite spots in Tokyo where peonies are displayed in all of their splendor. While going there is not possible for most of us, we can still admire the photos on line and dream up our perfect peony perfume.

Continue reading →