ukrainian perfumery: 3 posts

The first time I smelled White Peony by Dolna Sofiya, I had the sensation of stepping into a memory I hadn’t lived yet—a sunlit room, lace curtains swaying, petals scattered on a linen tablecloth. The perfume didn’t just unfold, it breathed, as if it had been waiting to be noticed: a gauzy blend of rose buds, green leaves, and the faintest trace of nectar. But what stayed with me wasn’t only the scent—it was the sense of intent. This was no imitation. It was a statement: delicate, yes, but deliberate.

Its creator, Sofiya Dolna, is part of a quiet, brave movement blooming in Ukraine—one where scent becomes not just personal expression, but a cultural declaration. In the lingering wake of White Peony, I sensed something larger stirring—a new kind of perfumery, rooted in emotion, resilience, and place. And today I want to tell you about Sofiya—and about what it means to make something beautiful in a time of rupture.

Perfume

White Peony opens like a page in spring light—soft, yet vivid. The initial impression is the brightness of green tea and crushed flower petals, fresh and dewy. The green facets are pronounced, which initially gives the fragrance sharpness. Yet as the composition evolves, the verdant notes soften into a sweet, creamy floral accord. There’s something restrained about the sweetness, as though Sofia didn’t want to romanticize the flower but instead to show it in its quiet strength as well as a fantasy of a blossom. Think a Monet painting of a peony, rather than a high-resolution photograph.

Continue reading →

Уперше відчувши аромат White Peony Софії Дольної, я ніби ступила в пам’ять, якої ніколи не жила — залита сонцем кімната, мереживні фіранки, пелюстки на лляній скатертині. Цей парфум не просто розкривався — він дихав, ніби давно чекав, щоб його помітили: прозора суміш пуп’янків троянди, зеленого листя і найніжнішої краплі нектару. Але залишився зі мною не тільки аромат — а його намір. Це була не імітація. Це була заява: ніжна, так, але цілеспрямована.

Його творчиня, Софія Дольна, є частиною тихого, сміливого руху, що розквітає в Україні — там, де аромат стає не просто особистим виразом, а культурною заявою. У післясмаку White Peony я відчула щось більше — початок нового парфумерного простору, вкоріненого в емоціях, стійкості й відчутті місця. І сьогодні я хочу розповісти вам про Софію — і про те, що означає створювати красу у час розломів.

Як розкривається White Peony

White Peony відкривається мов весняне світло — м’яко, але яскраво. Перше враження — це свіжість зеленого чаю і подрібнених квіткових пелюсток, свіжа й росиста. Зелені ноти яскраві й трохи різкі на старті, але з часом вони пом’якшуються, переходячи в солодку, кремову квіткову ноту. У солодкості є стриманість — ніби Софія не хотіла ідеалізувати півонію, а показати її справжню, тиху силу. Так, це півонія, але її образ, забарвлений трояндовими штрихами, поданий крізь призму фантазії — радше як акварель Моне, ніж як чітка фотографія.

Continue reading →

One of the first articles I had written for which I won an award for Editorial Excellence was titled Scents of Kyiv, a walk through my native city and a story of its scents. Returning to Ukraine, I keep cataloging aromas that I encounter during my travels–coffee and cigarettes in Lviv, poppyseed rolls and lindens in Poltava, expensive perfume and car exhaust in Kharkiv. So it was with much delight that I discovered a candle collection by Sofiya Dolna, an independent perfumer based in Ternopil, western Ukraine. Sofiya’s candle collection paints the olfactory portraits of three different Ukrainian regions–the south (Acacia Odesa), the east (Rosa Donbas), and the west (Cedr Gorgany). The scents are evocative. The presentation is gorgeous. The candles make a fantastic holiday gift. And yes, Sofiya ships her products all over the world–one of the best things about Ukraine is its amazing array of postal services.

The candle collection was developed a year ago in collaboration with two other artists, with each contributing their own interpretation of their native place.

Continue reading →